Halotestin Hubei Huangshi Nanshang – це стероїдний гормон, що випускається як препарати для перорального застосування (таблетки або капсули). Він характеризується переважаючими андрогенними над анаболічними властивостями (за одними даними ≈ 850% андрогенної активності від ендогенного тестостерону; за іншими ≈ 1000%) при швидкому впливі після вживання (термін активності ≈ 6-9 годин).
Як спортивний допінг Халотестiн (флюоксиместерон) приймається переважно з метою підвищення сили, витривалості та агресії, розвитку щільності та рельєфності мускулатури без вираженого приросту маси. З огляду на специфіку ефекту його активно використовують у силових та легкоатлетичних видах спорту, підключаючи перед змаганнями для покращення результатів або тренуваннями для збільшення інтенсивності.
Перевага препарату Халотестин полягає у його таблетованому форматі. Відсутність необхідності робити ін'єкції виключає появу подальших побічних ефектів, ущільнень та абсцесів. Курс Халотестину має такі позитивні впливи:
При прийомі препарату необхідно враховувати наявність побічних ефектів, які зумовлені впливом на шлунково-кишковий тракт, а насамперед на печінку, та на вироблення чоловічих статевих гормонів. Підвищується активність сальних залоз, виникають головні болі та носові кровотечі. Щоб звести негативну дію препарату до мінімуму необхідно не перевищувати дозування та дотримуватись тривалості курсу його застосування не довше 6-8 тижнів. Препарат випускається в таблетованій формі і використовується незалежно від їди. Ви можете ознайомитися з побічними ефектами препарату халотестин хубей на сайтi Steroidsshop.
Середні рекомендовані дози флюоксиместерону – це варіатив від 5 до 40 мг на добу (становлять не менше 5 мг на добу, інакше малоефективні, але не перевищують 40 мг на добу, інакше надмірні). Оптимальне дозування підбирається атлетом індивідуально відповідно до потреби та переносимості організму.
Тривалість прийому флюоксиместерону – у середньому від 2 до 4, максимум до 6 тижнів. Стероїд не використовують тривалими курсами (6+ тижнів) через ризик посилення побічної дії, зокрема через токсичність для печінки. Також через гепатотоксичність його рекомендують не поєднувати з оральними аналогами, типу туринаболу, метандієнону, станозололу, оксиметолону та міболерону.
